3 грудня – Міжнародний день людей з інвалідністю.

Загальна поширеність офіційно зафіксованої інвалідності в світі вже становить приблизно 10%.

Всесвітня конференція з прав людини підтверджує, що всі права людини та основні свободи є універсальними і тим самим, безумовно, стосуються інвалідів. Декларація Всесвітньої конференції з прав людини,1993 рік

Інвалідність не є індивідуальною характеристикою, а скоріше комплексом умов, багато з яких створені соціальним середовищем.

Інвалідність - будь-яке обмеження або відсутність (внаслідок вади) здатності виконувати діяльність у порядку або в межах, що вважаються нормальними для людини

Вада – це будь-яка втрата або аномалія психологічної, фізіологічної функції чи структури або функції тіла, наприклад, параліч або сліпота.

Рада Європи є однією з провідних установ з прав людини в сфері інвалідності. Її Європейська соціальна хартія (1961 р.) містить чіткі положення про права інвалідів на самостійність, соціальну інтеграцію та участь у житті суспільства.

Європейська соціальна хартія, Стаття 15

З метою забезпечення інвалідів, незалежно від їхнього віку та характеру і походження їхньої інвалідності, ефективним здійсненням права на самостійність, соціальну інтеграцію та участь у житті суспільства, зокрема:

1. Вжити необхідних заходів для забезпечення інвалідів орієнтуванням, освітою та професійною підготовкою, коли це можливо, у межах загальних програм або, коли це видається неможливим, у державних або приватних спеціалізованих закладах;

2. Сприяти їхньому доступові до роботи усіма засобами, які можуть заохочувати роботодавців приймати на роботу інвалідів.

Держави повинні сприяти зміні негативних стереотипів, які все ще існують у суспільстві, в питаннях, що стосуються шлюбу, сексуальної відмінності і батьківства інвалідів, особливо дівчаток і жінок-інвалідів. Стандартні правила ООН, що стосуються забезпечення рівних можливостей для інвалідів.