Що слід знати батькам про вплив інтелектуальних порушень на загальний розвиток дитини

Розлади інтелектуального розвитку проявляються порушенням загального інтелектуального розвитку дитини, її пізнавальних здібностей.

Відповідно, як наслідок відставатимуть усі психічні сфери:

Ø пізнавальні здібності;

Ø мовленнєвий розвиток;

Ø навчальна успішність;

Ø соціальна взаємодія;

Ø функції самообслуговування та ін.

Одна з першопричин виникнення інтелектуальних порушень — органічне ураження кори головного мозку, що має непрогресуючий характер, тому такі діти здатні до поступового пізнавального розвитку, хоча зі значними труднощами.

Така особливість дитини не обмежує її можливості розвиватися та жити в суспільстві, маючи власні перспективи.

Інтелектуальні порушення — лише особливий розвиток дитини, котрий не вичерпує всіх її потенційних можливостей. Вона навчатиметься, проте дуже повільно, а певні знання та навички може не опанувати.

Батьки мають володіти інформацією, що допоможе їм вчасно виявити інтелектуальні порушення у розвитку дитини, тим самим забезпечать визначення ефективних стратегій розвитку і корекції психічних процесів.

Ранні ознаки порушення розвитку інтелектуальної сфери:

Ø рухи дітей незграбні, зазвичай вони фізично слабкі, часто хворіють;

Ø мало цікавляться навколишнім середовищем: не досліджують предмети, не виявляють зацікавленість і не ставлять запитання дорослим стосовно процесів та явищ, що відбуваються у природі та соціумі;

Ø мовлення вирізняється збідненістю як пасивного, так і активного словників, їхні фрази односкладні, діти не розуміють конструкцій із запереченням, навіть у шкільному віці їм складно підтримувати бесіду, оскільки вони не завжди розуміють запитання співрозмовника;

Ø дії з іграшками мають предметно-процесуальний характер: катання потягу, заколисування ляльки, тобто багаторазове повторення одних і тих самих рухів, що не супроводжуються емоційними реакціями і мовленням.

Ø спілкування з однолітками в такої дитини ускладнено: вона не вміє грати, не розуміє і не дотримується умов гри, не розуміє правил сюжетно-рольової гри.

Ø перебуваючи в умовах дошкільних закладів, проявляються стійкі труднощі в опануванні програмового матеріалу з розвитку мовлення, елементарних математичних уявлень, малювання тощо.

Ø порушена загальна моторика, що ускладнює формування навичок самообслуговування;

Ø порушення уваги, що супроводжується непосидючістю, переключення, труднощами розподілу уваги;

Ø порушена емоційно-вольова сфера, що проявляється в нестійкості емоцій, їх неадекватності.

Ø Як позитивні, так і негативні емоції такої дитини характеризуються безпосереднім активним проявом у поведінці (бурхливий прояв радості і невдоволення, незалежно від обставин).

Розвиток дітей з когнітивними порушеннями відбувається зі значним запізненням, що стає особливо помітно, коли звичайна дитина набуває перші мовні і рухові навички - приблизно до третього року життя. Такі діти починають пізніше тримати голову, сидіти, повзати, лепетати, вимовляти перші звуки, слова, фрази.

Порушення інтелектуального розвитку дитини можуть бути різного ступеню – і відповідно, дитина зможе досягнути різного рівня розвитку у дорослому віці, втім, важливо усвідомлювати, що наявні пізнавальні обмеження будуть супроводжувати особу впродовж життя, а відтак вона потребувитеме певного ступеню підтримки.

Водночас наявність обмежень, аж ніяк не заперечує наявності здібностей та можливостей до розвитку, а також позитивних особистісних якостей, які – у випадку якщо дитина є в сприятливому, доброзичливому соціальному середовищі – зможуть зробити і її життя щасливим, і дозволити їй теж бути джерелом щастя для інших.

Діти з інтелектуальними порушеннями успішно оволодівають практичними діями (особливо трудовими) внаслідок цілеспрямованого навчання та виховання.

Формування розумових та практичних дій здійснюється лише завдяки спеціально організованій корекційній роботі, спрямованій на навчання та виховання.

Слід знати! Що раніше до роботи будуть залучені фахівці, то інтенсивнішим та результативнішим буде розвиток дитини.